EuroPlast.dn.ua

У роботах американських дослідників останніх років робляться спроби інтерполювати результати механічних випробувань різних матеріалів, в тому числі і пластмас, використовуючи різні параметричні рівняння. Ці рівняння, виведені для металів, в ряді випадків визначають тривалу міцність пластмас. При вивченні в ЦНДІБК тривалої міцності пластмас були використані головним чином методи Інституту будівельної механіки АН УРСР та Інституту технічної фізики АН. Проведені в ЦНДІБК дослідження показали, що найчастіше вирішальним фактором, що визначає застосування різних пластмас у будівельних конструкціях, стає їх висока деформативність, значною мірою розвивається в часі. Таким чином, питання деформування різних пластмас під впливом тривалих навантажень набувають вирішального значення, преваліруя в деяких випадках над їх міцністю. У зв’язку з цим зростає значення різних теорій деформування, зокрема спадкових теорій повзучості, найпростіша з яких — лінійна спадкова теорія повзучості, заснована на інтегральних рівняннях Больцмана — Вольтерра. Значний інтерес представляє також загальна нелінійна теорія спадкової повзучості, запропонована радянськими дослідниками.

ПОднако для того щоб достовірно апроксимувати експериментальні криві, для розв’язання рівнянь теорії повзучості необхідно задатися граничними умовами, обраними в залежності отконкретних завдань, а також мати достатню кількість експериментальних даних для визначення констант досліджуваного матеріалу. В ЦНДІБК ведуться роботи в цьому напрямку, в результаті дані рішення рівнянь деформівних середовищ, зручних для опису поведінки конкретних видів пластмас у процесі тривалого завантаження. В даний час існують різноманітні види пластмас, перспективні для застосування в будівельних конструкціях. Експерименти показали, що ці матеріали значно різняться за фізико-механічними властивостями і, зокрема, мають різні закономірності розвитку деформацій повзучості. Для обліку подібного відмінності необхідний диференційований підхід у застосуванні загальних теорій повзучості і приватних функцій в рівняннях повзучості. Поряд з цим вельми важливе питання про структуру деформацій повзучості, насамперед поділ пластичних і пружно-в’язких компонентів.

Побратим увагу: в наші дні електрику на абсолютній більшості об’єктів є єдиним і аж ніяк не найдешевшим джерелом енергії. Тим часом в промислових масштабах освітлювальні прилади під час роботи споживають досить багато енергії. На відміну від них

окупаються не через звичні три роки, а всього через вісімнадцять місяців, п’ятирічна гарантія від виробника робить цю продукцію популярною, а двадцятип’ятирічний термін служби — необхідної на кожному підприємстві і в кожній організації.

Якщо ферма з шарнірними з’єднаннями в вузлових точках має верхній або нижній пояс окресленим по дузі параболи, то, як відомо, від рівномірно розподіленого навантаження вздовж прольоту зусилля в елементах решітки, тобто в стійках і розкосах, дорівнюватимуть нулю. Якщо обрис пояса буде дано по дузі кола або який-небудь інший кривої 2-го порядку, то зусилля в елементах решітки виникнуть, але вони будуть настільки малі, що без особливих труднощів можуть бути сприйняті найпростішого типу з’єднувальними елементами. Так як в стержнях кроквяної ферми найбільші зусилля виникають від власної ваги перекриття плюс дію снігу на всьому прольоті, причому це навантаження можна без помітної похибки вважати рівномірно розподіленим вздовж прольоту, то природно з’явилося прагнення спроектувати подібного роду ферму з криволінійним верхнім поясом. Зусилля, які виникнуть в стержнях решітки при завантаженні снігом половини прольоту, будуть настільки малі, що без особливих труднощів стійки і розкоси можуть бути пов’язані з поясами ферми допомогою цвяхових з’єднань. Цікаво зауважити, що

передбачають не цвяхові з’єднання, а Шурупова.

Верхній криволінійний пояс трехстенчатий. Середня стінка складається з п’яти шарів дощок розміром 40 x 100 мм, покладених плиском один на одного; крайні стінки зроблені з покладених плиском брусків перетином 40 x 60 мм. Між стінками є зазори шириною 50 мм, в які входять дошки розкосів і стійок, толщиною рівної ширині зазору. Всі розкоси і стійки двухстенчатие, число стінок дорівнює кількості проміжків між стінками поясів. Всі розкоси зроблені з дощок 120 x 60, а всі стійки — з дощок 80 x 50 мм. Верхній пояс розбитий на однакову кількість частин і зверху пояса рівномірно розміщені дошки прогонів. Між вузловими точками в проміжках між стійками поясів укладені прокладки, розміром 80 x 30мм, в кількості трьох штук на кожну полупанель. На крайніх панелях прокладки суцільні. Нижній пояс теж трехстенчатий, складається з дощок, поставлених на ребро; в середній панелі для зручності стикування дощок він влаштований четирехстенчатим.

Етапи 1. Підйомними поліспастами висувають вежу па висоту ярусу (в даному випадку 10 м), Висунуті конструкції зберігають вертикальне напрям завдяки наявності упорів на відм. 40,00 і 60,00 м, відрегульованих з зазором 10 мм. Закінчивши підйом блоку на висоту ярусу, на монтажних балках фіксують стропувальні тяги поліспастів і насувають наступний ярус нз центр вежі. Його з’єднують з низом раніше піднятого блоку. У зв’язку з тим, що на відмітці стику обладнується постійне робоче місце, з’єднання поясів вежа запроектовано на зварюванні встик на що залишаються підкладних кільцях.

На етапі 2 подстиковиваєтся укрупнений останній ярус верхнього блоку, низ якого раніше був підігнаний до верхівки нижнього блоку вежі , і висувають блок на висоту 10 метри

Етап 3. Першу секцію «хвостовика» висотою 10 м і масою 10,80 т насувають на центр вежі, з’єднують з низом останнього ярусу верхнього блоку, звільняють від тягового каната і важільної лебідкою розтягують підйомні поліспасти, Після цього підйомні поліспасти стропят за низ секції «хвостовика» і піднімають верхній блок на висоту його ярусу.

Етап 4. На центр вежі подають нижню секцію «хвостовика» масою 14 т, з’єднують її з піднятою частиною н розбирають шляху насування. Після цього верхній блок опускають на землю на тимчасовий фундамент на отм, — 1,00 м, отстроповивают тягові поліспасти і закріплюють їх за низ «хвостовика».

Етап 5. Верхній блок вежі тяговими поліспастами вичавлюють на висоту ярусу.

Етап 6. Піднімають верхній блок вежі на висоту 600 мм, на відм. 30,00 м встановлюють напрямні упори під габарити «хвостовика», а на відм. 40,00 м демонтують напрямні упори під габарити поперечного перерізу верхнього призматичного блоку. Після виконання перерахованих робіт верхній блок вичавлюють на висоту ярусу.

Е

тап 7. На відм. 40,00 м встановлюють напрямні упори під габарити «хвостовика», а на відм. 50,00 м демонтують упори під поперечні габарити верхнього блоку вежі. Потім вичавлюють верхній блок на висоту ярусу.

Е

тап 8. На відм. 60,00 м встановлюють напрямні упори під габарити «хвостовика» і верхній блок вежі вичавлюють на проектну відмітку.

Етап 9. Раніше розведені пояса з елементами решітки вежі між відм. 50,00 і 60,00 м розгортають в шарнірах в проектне положення, затягують болти в нижніх вузлах н після плавного опускання блоку до зіткнення з фланцями вузлів виробляють проектне оформлення всіх вузлів. Етап XVIII, Демонтаж оснащення.

Роботи етапів 10-11 необхідно виконувати безперервно при швидкості вітру не більше 8 м / с. Слід зазначити, що в процесі укрупнювального складання конструкцій вежі одночасно встановлюють всі сходи, майданчики, підмостки і настили. Укрупнені яруси в монтаж подають за спеціальним шляхах насування з трьох ниток рейок Р-60 довжиною 7,5 м кожна з відміткою головки рейки 0.00 м. Усередині контуру вежі в місцях кінцевих положень поясів верхнього блоку вежі встановлюють заглиблені в землю чотирирядні шпальні клітки на піщаному підставі . Монтажний «хвостовик», що прикріплюється до нижньої секції призматичної частини вежі, призначений для підняття її на проектну відмітку і утримання до повного з’єднання обох частин вежі. Геометричні розміри зовнішнього контуру «хвостовика» прийняті менше внутрішнього контура верхнього обріза пірамідальної частини вежі. Конструкція і перетину елементів «хвостовика» в межах уніфікованого ряду веж прийняті єдиними, завдяки чому він є інвентарним, збирається на болтах і складається з двох або трьох секцій по 10 м. «Хвостовик» кріпиться до нижніх розпірках призматичної частини, які в цьому перерізі відчувають значні монтажні впливу і запроектовані з зварних двотаврів. Останні зміщені всередину перетину і утворюють трикутний контур зі сторонами, рівними перетину «хвостовика».

Зверніть увагу: у зв’язку з великим попитом на металеві вироби і металопрокат з’явилося безліч сучасних способів обробки металів і сплавів. Одним з найбільш оптимальних та вигідних для виробництва способів вважається

. Висока потужність спецобладнання дозволяє практично миттєво розрізати листовий метал товщиною до чотирьох сантиметрів.

Завдяки своїй багатофункціональності та високій міцності завіси ПВХ можуть використовуватися в різних областях і виконувати безліч функцій, починаючи з захисту від пилу і опадів, а закінчуючи скороченням часу монтажу робочого місця. Значною перевагою цього виду огорожі є довговічність і стійкість до різного виду забруднювачів і агресивних середовищ. Завдяки цим характеристикам покриття ПВХ легко очищується і може використовуватися багаторазово протягом тривалого періоду часу. Крім того, у разі проколу або прориву ПВХ завіси просто ремонтуються і продовжують служити на колишньому високому рівні. Завдяки своїм характеристикам завіси безперешкодно можуть пропускати навантажувачі, автомобілі і навіть персонал, виступаючи в якості своєрідної «важкої штори». Кріплення дає можливість встановлювати

в отворі дверей і над воротами, це дозволяє в залежності від потреби і погодних умов змінювати ступінь перекриття входу, а так само демонтувати при будь необхідності, не маючи специфічних навичок і не вдаючись до спеціалізованих інструментів.,, ,, Щодо технічних параметрів завіси відрізняються по товщині, ширині і можуть мати різну структуру — гладку або рифлену. Останні (завіси з рифленою поверхнею) в якості додаткової міцності з обох сторін мають ребра жорсткості, завдяки чому виключається «прилипання» до гладких поверхнях автомобіля, воріт, дверей, отворів і т.д. Раніше навіть для відсікання холодного повітря в приміщеннях на виїздах встановлювалися розстібні підйомні ворота або ж монтувалися непріпод’емние щільні штори з матеріалів, які швидко приходили в непридатність, рвалися і бруднилися. Завіси ПВХ назавжди позбавили сучасний світ від подібних проблем. У багатьох випадках відпала так ж необхідність в зведенні капітальних стін або перегородок, пластикові завіси в промисловості і на виробництві дали можливість швидко організовувати робоче місце і настільки ж швидко змінювати його форму і площу завдяки простим маніпуляціям з пластиковими завісами в отворах. Використання ПВХ-штор дозволило в короткі терміни проводити ремонтні роботи, значно зменшуючи час на прибирання приміщення. Торговельні та складські точки чимало виграють в економії простору за рахунок відмови від великовагових перегородкових конструкцій і заміни стін на легкі і міцні завіси.

У процесі розвитку способу нарощування удосконалювалися і вантажопідйомні засоби, що застосовуються при монтажі сталевих веж. Конструктори інституту Прометальконструкція спільно з монтажними підрозділами та іншими організаціями розробили універсальні підвісні самопіднімальні крани. Зведення веж способом нарощування з використанням таких кранів зараз широко застосовується при монтажі башт самого різного призначення і висоти. У порівнянні з раніше розглянутими цей спосіб має багато переваг:

- роботи проводять в межах території, що безпосередньо примикає до башти, навіть при наявності будівель в зоні будівництва;

- в процесі монтажу вежа відчуває такі ж навантаження і впливи , як в період експлуатації, а навантаження від підвісного крана в більшості випадків через малої величини не впливають на загальну несучу здатність конструкцій;

- у разі припинення монтажних робіт навіть на тривалий час немає необхідності виконувати будь-які складні і об’ємні роботи з консервації споруди, так як змонтовані конструкції знаходяться в проектному положенні.

Проте, як і при інших способах монтажу башт нарощуванням, в даному випадку значний обсяг робіт виконується па висоті. Для виконання їх необхідно мати висококваліфіковані кадри монтажників-верхолазів, монтажні подмости, сходи і люльки. Складно виконання геодезичного контролю, значний вплив на темпи робіт надають метеорологічні чинники. Зі збільшенням висоти вежі ці обставини ще більше ускладнюються і мають негативний вплив на хід робіт. Крім цього застосування підвісних кранів для монтажу башт можливо при вільному від конструктивних елементів внутрішньому просторі вежі. Підвісний кран з оснащенням застосовується тільки за своїм прямим призначенням, тобто використання такого обладнання обмежено монтажем веж. Конструкції вежі необхідно перевіряти на навантаження від підвісного крана. При проектуванні веж слід враховувати додаткові технічні вимоги і до складу креслень включати прив’язані до відповідних позначок столики для кріплення підвісок крана.

Зверніть увагу: тільки сертифіковані прилади вітчизняного або закордонного виробництва можуть бути використані для оснащення приміщення протипожежними датчиками.

слід доручити професіоналам, так як від стану і роботи системи безпеки буде залежати здоров’я і життя людей.

Все складально-зварювальні роботи нагорі при влаштуванні веж виконуються з монтажних колисок і сходів, що навішуються на металоконструкції на землі до їх підйому. На відм. 52,00 м був влаштований спеціальний монтажний стропи-вочной вузол. Для цього з боку грані вежі, зверненої до землі, на відстані 3 м від осей її поясів (тобто з ексцентриситетом) вваривают в грати і розкріплюють додатковими розкосами сталеву трубу розмірами 1020×14 мм. На її кінцях, що виступають за межі площин бічних граней, передбачали вузли для кріплення рухомих блоків вантажопідіймальних поліспастів. Встановивши щогли в робоче положення, їх вантажні поліспасти бестросовимі захватами кріпили до штуцерів монтажної стропувальних балки. До суміжних з строповоч-. ної балкою вузлам поясів вежі кріпили додаткові вантажі масою 60 т для випробування всієї монтажної оснастки з коефі-. цієнта перевантаження 1,25. Включивши в роботу поліспасти, вежу-піднімали з усіх тимчасових опор (мінімальний зазор над опорами до 100 мм). У такому положенні оглядали конструкції вежі, стропувальні вузли, фундаменти щогл, якоря, перевіряли закріплення електролебідок і потім опускали її на тимчасові опори, після чого знімали вантажі. ‘Виконавши залишилися підготовчі роботи — закріплення гаків трубоукладачів за два нижніх «башмака ніг» бази і відтяжки за третій (верхній) «башмак». — починали підйом вежі. Піднявши трубоукладачами верх вежі приблизно на 1,5 м, її розгортали у плані в (лоложеніе, зручне для посадки черевиків «ніг» на фундаменти.

При підйомі башти на кут приблизно 70 ° (таке положення було зафіксовано реперами у опор вежі ) включали системи відтяжок верху і низу вежі. Гаки трубоукладачів расстроповивалі і відганяли на безпечну відстань, Одночасно працюючи вантажними поліспастами і системами відтяжок, виводили вежу у вертикальне положення над анкерами фундаментів. Потім опускали на фундаменти і закріплювали в проектне положення анкерними болтами. Після остаточного закріплення вежі на фундаментах зрізали стропувальні пристрої та вантажними поліспастами щогл опускали їх на землю. Окремі царги на землі укрупнювали в блоки масою до 5 т і висотою 18-24 м (за винятком нижнього 12-метрового), Таких блоків сім. НЕ отм. 112, 00 м закріплювали нерухомі і відвідної блоки шестинитковий поліспаста, обидві збігають нитки якого напраалялі па електролебідки вантажопідйомністю. 5т кожна. На відм. 18,70 м обладнали робочий майданчик для проведення зварювальних робіт. Робочих поліспаст для монтажу труби закріплювали до підйому вежі. Верхній блок труби трубоукладачем подавали до центру вежі і привареними до нього крюками з’єднували з трьома рухомими блоками поліспаста. Наступний блок приєднували шарнірно до верхнього. Включивши в роботу поліспаст, піднімали верхній блок і сполучений з ним шарнірно наступний у вертикальне положення, Опустивши такий блок на фундамент, з робочою площадки підганяли стик під зварювальні роботи і зварювали його, Аналогічно перестроповивая поліспаст, монтували інші блоки. В результаті всі роботи біли закінчені протягом двох місяців, трудомісткість склала 620 чол / днів, вироблення-323 кг на 1 чол / день. Хоча близько 47% загальних трудовитрат склали трудовитрати на монтаж-демонтаж такелажного устаткування, загальні результати дають підставу рекомендувати цей спосіб до поширення в організаціях, які мають відповідним обладнанням.

Зверніть увагу: термін експлуатації будь-якого підлогового покриття (особливо натурального) залежить насамперед від якості матеріалу і від якості укладання.

непрофесіоналами може привести до того, що покриття прийде в непридатність вже після перших тижнів експлуатації. Дорогий ремонт із заміною масиву — не варіант для мудрого господаря будинку, тому звертатися треба тільки до фахівців.

Новітнім гідро-і пароізоляційним матеріалом в наш час є — Різолін. Цей гнучкий і самоклеючий матеріал виробляється з армуючої тканини, наповненої бітумно-полімерним складом з цільовими добавками, що дозволяють зробити краще його експлуатаційні властивості, з розділовим шаром. При бажанні, можливо, забарвити простими синтетичними фарбами в будь-який колір фольгированную поверхню.

1) Різолін А — матеріал рулонний. Клеїться з двох сторін.

2) Різолін П — матеріал рулонний. З одного боку має полімерну плівку з іншого клеїться сторону.

3) Різолін Ф — матеріал рулонний. З одного боку має алюмінієву фольгу з іншого клеїться сторону.

Застосування Різолін обумовлено гарну адгезію і еластичністю, що дозволяє застосовувати його для більшості видів поверхонь з різними ступенями складності:

• пристрої м’якої покрівлі та профілактика старих дахів з рубероїдним покриттям.

• захист проти корозії металевих ємностей і трубопроводів.

• гідро-пароізоляція металевих, дерев’яних, бетонних та інших поверхонь.

• ізоляція між поверхами будинків.

• внутрішня пароізоляція монтажних швів.

• вертикальна і горизонтальна ізоляція будівель і конструкцій.

• гідроізоляція фундаментів і басейнів.

Можливо, без будь-кого спеціального обладнання проводити роботи на обмежених просторах і в замкнутих приміщеннях. Наприклад: в низьких підвалах, балконах, ванних кімнатах, вузьких траншеях, невеликих дахах зі складною конфігурацією, цокольних приміщеннях і.т.д.

Укладати Різолін рекомендують на чисту і суху поверхню, при температурі вище + 15

Ступінь відповідності запиту: 35,28%

… Зведення конструкцій у ковзній опалубці Представляє значний інтерес метод зведення

стін будинків підвищеної поверховості в рухомий опалубці, що є як би вертикальним конвеєром, з подальшим влаштуванням перекриттів зі збірних залізобетонних елементів …

… Сутність методу, як відомо, полягає в безперервному формуванні

стін при невпинному підйомі інвентарної опалубки (дерев’яної, металевої або пластмасової) і робочого настилу (з якого виробляється бетонування) за допомогою домкратів …

… при тризмінної роботі за одну-дві доби зводяться

стіни одного поверху будівлі …

…

Стіни зводяться на всю висоту без перекриттів і тому вони повинні бути стійкими при вітрових і сейсмічних впливах. ..

… Обпирання перекриттів на

стіни можливо на шпонки, що влаштовуються по горизонталі через 75-80 см, для чого в стінах при бетонуванні залишають отвори розміром 25х25 см, в які встановлюють арматуру, що сполучається з арматурою, що випускається з монолітного перекриття або збір-пих плит …

… Внутрішні

степи

, що є несучими, товщиною 14-16 см з важкого бетону марки 200-300 армують зварними просторовими каркасами …

… було побудовано 150 будинків висотою 9-13 поверхів, при цьому в Клужі

стіни 13-поверхового будинку — за 15 днів, а в Польщі зводяться і вдома типових серій …

Детальніше: Ступінь відповідності запиту: 33 , 14%

… Розроблена ЦНІІПромзданій конструктивна схема панельних

стін з додатковими стійками-фахверка аналогічна схемі заповнення великих віконних прорізів сталевими палітурками по ГОСТ 8126-56 …

… За даними ЦНІІПромзданій більше 85% опалювальних промислових будівель проектується з вікнами, площа яких становить 40-50% від площі

стін

, тому саме пластикові в даному випадку ідеально підходять …

… Для обгрунтування цього висновку порівнювалися ділянки

стін висотою 12 м з стрічковими прорізами висотою 6 м. ..

… У першому випадку розглядалася

стіни з керамзитобетонних панелей довжиною 6 м і товщиною 200 мм по серії СТ-02-31 з прорізами, заповненими сталевими палітурками по ГОСТ …

… У другому випадку -

стіни з тришарових навісних панелей з азбестоцементу та пінопласту довжиною 3 м з прорізами, заповненими палітурками такої ж довжини …

… Доцільність застосування конструкцій каркасно-навісних

стін з використанням панелей довжиною 3 м було також перевірено в ЦНІІПромзданій на проекті будівель складального цеху суднобудівної промисловості висотою більше 50 м, в якому розглядалися два варіанти вирішення

стін: 1) з керамзитобетонних панелей довжиною 12 м по серії 13-99 з стрічковими прорізами, заповненими сталевими віконними панелями по серії СТ-05-50 з тришарових азбестоцементних панелей довжиною 3 м і пластиковими вікнами з профілями підвищеної міцності …

… м, вага глухих ділянок

стін 240 кг / кв …

Детальніше: Ступінь відповідності запиту: 18,64%

… При цьому для зовнішніх панелей застосовувалися бетонні фіксатори у вигляді усіченого конуса з отвором в середині для пропуску кріпильного болта, а для панелей внутрішніх

стін — клиновидні кріплення …

… Верхні частини панелей зовнішніх і внутрішніх

стін з’єднуються металевими оцинкованими зв’язками на болтах …

… Після установки фіксаторів (на верхніх гранях змонтованих панелей зовнішніх і внутрішніх

стін)

, що розташовуються по осях будівлі, положення всіх панелей вищерозміщеного поверху строго фіксоване, так як в нижній межі кожної з цих панелей є гніздо, в яке входить фіксатор нижчестоящої панелі діаметром на 2-3 мм менше діаметра гнізда …

… Монтаж елементів на захватці починають з установки базової панелі зовнішньої

стіни

, по обидві сторони від якої встановлюють засклені самонесучі зовнішні панелі, утримувані до постійного закріплення підкісні струбцинами …

… Після монтажу зовнішніх

стін встановлюють панелі внутрішніх стін

, перегородки, сантехнічні кабіни і потім плити перекриття …

Детальніше: Ступінь відповідності запиту: 8,28%

… Опалубка з деревостружкових для бетонування

стін жорсткості …

… Ребрами опалубки служать спарені дошки шириною 100 120 мм і товщиною 19 мм, станавливаются по довжині

стіни через кожні 50 см по висоті …

… Наявність між ними зазору дозволяє поміщати стяжні болти в будь-якому місці

стіни

, розпірками між щитами служать картонні трубки (відходи швейної промисловості) …

… Такі зі спеціальною обмазкою плити дозволяють отримувати гладку поверхню

стіни без прилипання до бетону і не руйнуються …

Детальніше: Ступінь відповідності запиту: 4,66%

… На фундаментної плиті по осях несучих

стін були встановлені 40 гідравлічних домкратів потужністю по 220 т і робочим ходом 230 мм (на кожній з чотирьох сторін по дві групи з 5 шт …

… Потім підрощувати несучі

стіни

, для чого один з домкратів в кожній їхній групі опускався і на нього (під балку) заводився блок …

… Коли в рівні підвалу велися роботи з підрощування,,, , стін чергового 16-го поверху, на змонтованому 17-му поверсі, піднятому на рівень 1-го поверху, починалися роботи по установці перегородок і устаткування всередині приміщень …

Детальніше:

Для баштового крана крана КБ-1000 виконали кільцевої шлях з радіусом 49 м, який відносно центру вежі розташували ексцентрично. Це дало можливість вести укрупнювальне збирання і монтаж секцій стовбура антени «Алтай» і «ніг» бази вежі, а також розвантаження та складування конструкцій всередині кільцевих шляхів краном, розширивши площу обслуговування краном. Це також забезпечувало підхід крана до Оашне на мінімальну відстань з двох сторін і найбільш повне використання його максимальної вантажопідйомності і висоти підйому гака при мінімальному вильоті стріли. Для забезпечення точності при складанні секцій стовбура та їх висунення, а також для сприйняття горизонтальних зусиль від вітрових впливів при монтажі вежі способом підрощування була використовувала монтажна опора-кондуктор, виконана у вигляді восьмигранної призми з діаметром описаної окружності 17 м, висотою 18,9 м і масою 175 т Колони кондуктора — двуветвение з зварних двотаврів, відстань між гілками 2 м для проходу зварювальних автоматів при зварюванні кільцевих швів на поясах стовбура вежі. Із зовнішнього боку до полиць колон кондуктора кріпили рейки КР-100, які були напрямними при висуненні ствола. Робочі місця для складання і зварювання поясів, розкосів, розпірок і діафрагм вежі обладнали на двох перекриттях кондуктора. Майданчик на відм. 5,75 м призначалася для зварювання стиків поясів в середовищі вуглекислого газу автоматами, розробленими Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР. Робоче місце зварювальника знаходилося на спеціальних висувних майданчиках. Майданчик на відм. 15,75 м служила для проміжного складування і подальшого монтажу елементів діафрагм ствола. Робочі майданчики були пов’язані між собою маршовими сходами і драбинами, а по периметру огороджені.

Доставлені поелементно на монтажний майданчик конструкції «ніг» бази, стовбура вежі та антени «Алтай» збирали в плоскі блоки. Для дотримання необхідної точності збірки, підгонки стиків під зварювання і складання елементів на монтажному майданчику були виготовлені спеціальні стенди, які представляли собою жорсткі металеві рами, повторювали в плані геометрію плоских блоків. Такі стенди були для зборки блоків «ніг» бази, верхніх трьох панелей ствола і антени «Алтай». На стендах з великою точністю була виконана розмітка і встановлені фіксатори. Конструкції подавали на стенди баштовим краном КБ-1000 або автокранами.

Читачеві на замітку: монтаж пластикових вікон — складний процес, що складається їх декількох етапів, реалізувати які можна лише при наявності спеціальних інструментів, великого досвіду і снаровкі. Тому

проводиться тільки професіоналами, адже навіть перший етап — вимір віконного прорізу повинен бути виконаний максимально точно.

В умовах обмеженої майданчики, зазвичай на діючих підприємствах, розміщення підйомних механізмів та інших та-келажних пристроїв пов’язане з певними труднощами Пошук оптимальних варіантів зведення веж в таких умовах часто призводить до комбінованим способам монтажу. Позірна на перший погляд ускладнення такелажу в кінцевому підсумку призводить до скорочення термінів зведення об’єкту. Прикладом може служити комбінований монтаж вежі-труби висотою 100 м і масою 112 т на заводі «Узбекхіммаш». Вежа мала форму усіченої чотиригранної піраміди з розмірами підстави 14X14 м, верху — 3×3 м і була розташована в забудованій частині діючого підприємства. З трьох сторін вежу оточували виробничі корпуси, розташовані в 7,5-І м від осей її фундаментів. Такі розміри майданчика в умовах працюючого в три зміни підприємства не давали можливості використовувати для швидкісного монтажу жоден з відомих способів зведення башеп, В результаті техніко-економічного аналізу декількох варіантів монтажу прийняли рішення здійснити монтаж вежі комбінованим способом — спочатку вижиманням нижньої частини вежі з використанням для монтажу її конструкцій, потім поворотом верхньої частини вежі в шарнірі із застосуванням чотириланкової поворотної рами «велосипедного» типу.

Головні принципи мають на увазі, що монтаж вежі включав кілька послідовно виконуваних етапів. Вежу збирали на землі в горизонтальному положенні в напрааленін від фундаментів до вершини. «Башмаки» нижніх поясів були оснащені поворотними шарнірами, встановленими на фундаменти вежі. На рвестояніі від фундаменту, відповідному відм. 60,00 м, вежу розділили на два блоки — нижній і верхній. У місці роз’єму влаштували шарнір, яким поєднали обидва блоки. На шарнірі закріпили поворотвую раму «велосипедного» типу масою 18 т, виготовлену із труб розмірами 377×9 мм, і дві вижимні рами завдовжки відповідно 15 і 28 м. виготовлених: перша-з труб розмірами 529X8 мм і масою 4 т; друга — 720X8 і 529Х8 мм і масою 9 т. Верх вежі наростили тимчасовим гратчастим оголовком довжиною 13 м з труб розмірами 219X8 мм і масою 9 т. Для підйому башіі запасовалі дві пари поліспастів — нижні вантажопідйомністю по 60 т кожен з двома електролебідками вантажопідйомністю по 8 т кожна і верхні вантажопідйомністю по 50 т кожен з електролебідками вантажопідйомністю по 5 т. Гальмівний поліспаст закріпили до гусеничного тягача.